Патріотизм (грец. patris — батьківщина) — це любов до Батьківщини,відданість їй і своєму народу

Особистісні якості та риси характеру, притаманні свідомому громадянину й патріоту:

• повага до батьків, свого ро­доводу, традицій та історії рідного народу;
• пра­цьовитість;
• висока художньо-естетична культура;
• патріотична самосвідомість та громадянська від­повідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її;
• повага до Конституції, законів Української держави;
• досконале знання державної мови.

Завдання патріотичного виховання

• Формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім᾽ї, дитячого садка, міста)
• Почуття власної гідності як представників свого народу
• Виховання любові,поваги до своїх національних особливостей
• Формування духовно-моральних взаємин
• Формування любові до культурного спадку свого народу
• Толерантне ставлення допредставників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.

Принципи патріотичного виховання

Патріотичне виховання як цілісна система ґрунтується на фундаменталь­них принципах.

Принцип природовідповідності виховання - означає врахування багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх анатомічних, фізіологічних, психологічних, національних і регіональних особливостей.

Принцип культуро відповідності -  передбачає виховання як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості, базуючись на набутому морально-етичному досвіді людства.

Принцип етнізації виховного процесу- означає наповнення виховання національним змістом, спрямованим на формування самосвідомості громадянина.

Принцип гуманізму - означає сприйняття особистості вихованця як вищої соціальної цінності, визнання його права на свободу, розвиток здібностей і виявлення індивідуальності, створення умов для формування кращих якостей та здібностей дитини, джерел її життєвих сил (в центрі уваги перебуває дитина з її потребами, запитами, можливостями і здібностями); повага до особистості дитини, розуміння її запитів, інтересів, гідності, довір᾽я до неї; виховання гуманної особистості, щирої, людяної, доброзичливої, милосердної.

Принцип демократизму  - передбачає, що учасники освітнього  процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції.

Принцип інтегративності - передбачає єдність педагогічних вимог садка, сім᾽ї і громадськості. Організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і забезпечення педагогічного всеобучу батьків. Здійснення гуманних, стійких і єдиних вимог до дітей з боку різних соціальних інститутів, посилення педагогічного впливу на них, підвищення спільними зусиллями ефективності виховного процесу.

Принцип безперервності виховання - означає забезпечення цілісності і наступності у вихованні, перетворення його у процес, що триває впродовж усього життя людини. Нероздільність навчання і виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання і виховання формування цілісної та всебічно розвиненої особистості.

Основні напрями морально -патріотичного виховання

Методи і форми роботи з морально -патріотичного виховання

• Екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам᾽яток, визначних місць
• Розповіді вихователя
• Бесіди з цікавими людьми
• Екскурсії
• Спостереження
• Дидактичні, сюжетно-рольові ігри
• Заняття із циклу «Історичні цікавинки»
• Розгляд ілюстративних матеріалів
• Читання та інсценування творів художньої літератури
• Слухання народної, класичної, сучасної музики
• Розглядання творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва
• Розв᾽язування проблемних ситуацій
• Запрошення членів родин у дитячий садок
• Спільні з родинами виховні заходи
• Виставки, конкурси
• Свята, розваги

Напрямки роботи з батьками з питань морально -патріотичного виховання:

• ознайомлення батьків з роботою  закладу з питань патріотичного виховання;
• залучення батьків до співпраці та стимулювання їхньої активної участі в ній;
• організація різноманітних заходів за участю батьків;
• ознайомлення батьків з результатами навчання і розвитку дітей (відкриті перегляди, тематичні тижні, інформація в куточках батьків).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДІЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ КУТОЧКІВ У ГРУПАХ ДНЗ

Національний куточок у групі має бути розташований у світлому, зруч­ному для огляду місці, бути візуально відокремленим від ігрових центрів. Експозиція національного куточка в групі не повинна бути перенавантаженою та застиглою, вона має змінюватися, поповнюватися. Важливим критерієм національного куточка є його естетичне оформлення.

Крім предметів, виробів національного мистецтва, що подані в пам’ятках нижче, в експозицію можна включати вироби, які виготовляли та використо­вували в народівідповідно до обрядових циклів (осіннього, зимового, весня­ного, літнього). Наприклад:

осінній цикл: свято врожаю – кошик із фруктами, овочами;

зимовий цикл: Різдвяні свята – “зірка” з дерев’яної обичайки (обід сита, решета, бубна тощо) і тоненьких дощечок – семи шалівок, декорова­на кольоровим папером, стрічками; на стіл кладуть сіно, зерно, сніп-дідух (пропоновані рекомендації визначені у матеріалах А. Богуш).

весняний цикл “Свято першого жайворонка” – фігурки випечених із солоного тіста жайворонків та голубів; “Вербна неділя” – вербові гілочки, прикрашені квітами, стрічками тощо.

У національному куточку можна ставити букет з квітами (мак, чорнобривці, ромашки, барвінок, півонія, жоржина, ковила тощо).

Зміни в експозиції національного куточка можуть бути пов’язані із пізнавальною темою тижня з народознавства.

Наприклад:

Тема “Українська хата” — макет української хати; “Птахи-символи” — лелека-іграшка; “Криниця – оберіг українського народу” – макет криниці.

“Український віночок”, “Український одяг” – зразки віночків зі стрічками. Важливо зазначити, що віночки дівчата зберігали у скрині, не носили їх щодня, а вдягали на свята, тому бажано, щоб і в куточку його ви­кладали або вивішували лише у святкові дні, а також протягом тематичного тижня ознайомлення дітей з національним одягом.

Також предмети експозиції можуть змінюватися залежно від те­матики занять з образотворчого мистецтва.

У старшій групі доцільно виділяти регіональні особливості народного одягу, мистецтва, знайомити з народними умільцями свого регіону.

Педагогам треба чітко розуміти, які посібники, матеріали зберігаються у шафах вихователя, який дидактичний матеріал необхідний для проведення занять, бесід тощо, а які вироби та посібники є експонатами національного куточка.

Важливо зазначити, що коли відбуваються зміни в експозиції національного куточка, то на це обов’язково треба звертати увагу дітей. Вихователеві необхідно обговорити ці зміни з дітьми, пояснити, з чим вони пов’язані, детальніше розглянути нові предмети тощо. Такі спостережен­ня та бесіди щодо змін в експозиції обов’язково плануються вихователем заздалегідь і фіксуються у перспективному та прописуються в календарному планах.

Пам’ятка

Національний куточок у молодшій групі

Ляльки – дівчинка і хлопчик – у національному вбранні.

Вироби народних промислів України:

посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко (посуд можна ставити на рушник-стирок, на святковий рушник у дні свят);

іграшки;

музичні дитячі народні інструменти – яворівські сопілка, дзиґа, свищики (різної форми);

писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).

Альбом “Українські казки”, у якому розміщуються ілюстрації до на­родних казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово).

Макет подвір’я з українською хатою, спорудами для свійських тварин та фігурки тварин.

Виставляється по 1-2 предмети кожного виду виробу, протягом року змінюються на інші або змінюються на такі самі вироби, але з іншим роз­писом тощо.

5. Дидактичні ігри, наприклад, “Збери з частин ціле” (іграшки).

Пам’ятка

Національний куточок у середній групі

Ляльки – дівчинка і хлопчик – у національному вбранні.

Вироби народних промислів України:

• посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко (посуд можна ставити на рушник-стирок, на святковий рушник у дні свят);
• іграшки;
• музичні дитячі народні інструменти – яворівські сопілка, дзиґа, свищики;
• писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).

Виставляється по 1-2 предмети кожного виду виробу, протягом року змінюються на інші або змінюються на такі самі вироби, але з іншим роз­писом тощо.

Альбом “Українські казки”, у якому розміщуються ілюстрації до народних казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово).

Дидактичні ігри (орієнтовний перелік): “Знайди за назвою український посуд”, “Збери з частин ціле” (розбилася таця, свищик-іграшка тощо), “Що зайве?” (народні та сучасні народні інструменти; народний та сучасний одяг) тощо.

Дидактичний фотоальбом “Наше місто – Скадовськ”.

Пам’ятка

Національний куточок у старшій групі

Мапа України або її макет.

Ляльки – дівчинка і хлопчик – у національному вбранні.

Вироби народних промислів України:

• посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко, таріль, таця (посуд можна ставити на рушник-стирок, на

святковий рушник у дні свят);

• іграшки;
• музичні дитячі народні інструменти – яворівські сопілка, скрипка, дзиґа, свищик;
• писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).
  Виставляється по 2-3 предмети кожного виду виробу, протягом рокузмінюються на інші або змінюються на такі самі вироби, але з іншим роз­писом тощо.

Дидактичний фотоальбом “Україна – наша держава”, “Київ – столиця України”, “Скадовськ – рідне місто”.

Альбом “Українські казки”, у якому розміщуються ілюстрації до на­родних казок, персонажі народних казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово).

Дидактичні ігри (орієнтовний перелік): “Знайди за назвою український посуд”, “Збери із частин ціле” (розбилася таця, свищик-іграшка тощо), “Що зайве?” (народні та сучасні народні інструменти; вироби народних промислів), “Дорогами країни” (робота з мапою України) тощо.

У вихователів обов’язково повинні зберігатися у шафі тематичні пап­ки або альбоми:

“Державні символи України” (на звороті кожного символу надруковані орієнтовні бесіди з дітьми про цей символ);

“Національні символи України” (хліб, рушник, віночок, калина тощо);

“Визначні дати України” (ілюстрації, які відображають святкові події, можна виставляти у куточку напередодні святкування цих дат);

“Митці України”;

портрети Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших (вивішуються у національному куточку в дні народження та вшанування пам’яті видатних діячів, прикрашаються рушником-покутником).