Комунальна установа

«Скадовський районний методичний кабінет»

Шевченківська загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів

Готовність педагогів до роботи з учнівським самоврядуванням; заступника директора школи з виховної роботи, класного керівника та учнівського самоврядування

(семінар заступників директорів з виховної роботи спільно з педагогами-організаторами та класними керівниками)

Укладач

Теленик Г.О.,

заступник директора

з виховної роботи

Скадовськ-2018

Процеси відновлення, що відбуваються в країні, все міцніше переконують нас у тому, що сформувати правову державу, підвищити правову і політичну культуру всього суспільства, налагодити реальне су­спільне самоврядування неможливо без підготовки підростаючих поколінь до життя у правовому, демократичному, гуманному суспільстві, без виховання працьовитості, самостійності, відповідальності за свої справи і вчинки.

Активну роль у підготовці сьогоднішніх школярів до реального суспільного самоврядування і формування в них готовності виконувати свій громадянський обов'язок покликане відіграти учнівське самоврядування заклади загальної середньої освіти.

   Щоб учнівське самоврядування було діючим, воно повинно:

• вирішувати проблеми розвитку діловитості, дбайливості, самостій­ності, відповідальності, задовольняти потреби учнів у самостійності, індивідуальній та колективній діяльності;
• ставити учнів у позицію організаторів і виконавців прийнятих ними самостійних рішень;
• активізувати самостійність і відповідальність учнів не тільки по лінії включення їх в управлінську діяльність, але й за рахунок ускладнення розв'язуваних ними завдань;
• бути не тільки умовою, але й результатом діяльності;
• підсилювати роль особистісного фактора в розвитку управлінської культури, цивільної відповідальності за свої дії, справи і вчинки. Усе це вимагає чіткого тлумачення і розуміння сутності учнівського    самоврядування, закономірностей розвитку і принципів організації ді­яльності, функцій суб'єкта та об'єкта самоврядування, знання мотивів участі школярів у діяльності самоврядування, способів формування спів­дружностей та ін.

Діяльність учнівського самоврядування — це реальний процес, що складається із сукупності дій і функцій. Цей процес керований. Управ­ління діяльністю учнівського самоврядування здійснюється за допомогою конкретизації цілей, розширення провідних видів діяльності, педагогіч­ного забезпечення коригування і відносин співробітництва, взаємодії з плюралістичним дитячим рухом.

У зв'язку з тим, що учнівське самоврядування і школа — різні управлінські системи, необхідне чітке визначення і розмежування таких понять, як «управління школою», «шкільне самоврядування» і «учнівське самоврядування».

Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» визначають два принципи управління загальноосвітньою установою: єдиноначальність і самоврядування. І надає право на участь в управлінні освітньою установою (тобто право на самоврядування) педагогам, батькам і учням. Далі Закон пропонує відкритий перелік форм шкільного само­врядування і відносить визначення компетенції органів самоврядування до питань, що мають бути відображені у статуті школи.

Таким чином, самоврядування — форма управління школою. По­ряд із владою директора (єдиноначальність) у школі повинна існувати влада учнів, педагогів і батьків (самоврядування). Межі влади суб'єктів шкільного управління визначаються статутом школи і відповідними йому локальними активами. Форми цієї влади — конкретні органи самовря­дування — може обрати сам навчальний заклад.

Учнівське самоврядування — це не орган управління школою як соціальним інститутом і не «дні самоврядування». Скільки б разів на рік учні не сиділи в директорському кріслі і не вели уроки замість або разом із учителем,— усе це не можна назвати реальним учнівським са­моврядуванням.

Учнівське самоврядування – це спосіб організації життя колективу. Учнівське самоврядування — це не наглядова структура, а спосіб організації життя колективу.

Його мета:

1. Через широко розвинену систему органів самоврядування забезпечити залучення учнів до діяльності колективу, суспільства;
2. Зробити мету і завдання реформування виховної роботи особисто значущим для кожного з них;
3. Сформувати в учнів високі моральні якості, вміння співпрацювати на принципах рівності, гласності, демократизму;
4. Сформувати толерантне ставлення до різних світоглядів, політичних доктрин, релігійних переконань;
5. Сформувати почуття патріотизму, національної гідності, поваги до рідної мови;

Ознайомити учнів з різними демократичними здобутками, особливостями становлення демократії в Україні.

Важливою складовою системи позаурочної  роботи закладу освіти є розвиток учнівського самоврядування. У школі діє організація учнівського самоврядування «Учнівська республіка» (5-11 класи) та дитяче об’єднання «Козачата» (1-4 класи).

Школа – це маленька держава-республіка, яка має два ступеня.  Перший ступінь учнівського самоврядування – класне  самоврядування. Його роботу організовує   рада самоврядування класу, до складу якої входять класний керівник, староста класу, члени шкільного парламенту. Други – загальношкільний. На яких визначають: доручення та розподіл на міністерства Учнівської Республіки. Заступник з виховної роботи складає проект наказу про учнівське самоврядування, разом з педагогом-організатором, класними керівниками і лідерами учнівського самоврядування виявляють інтереси у школярів, щодо учнівського самоврядування. Практична робота щодо організації учнівського самоврядування у нашій школ іпочинається зі створення творчих груп із представників педагогічного та учнівського колективів. До його складу вхо­дять досвідчені представники педагогічного колективу та найбільш активні учні. Завданнями цього органу є:

• розробка та затвердження на загальношкільних зборах (конференції) документації з усіх напрямів роботи учнівського самоврядування;
• організація дійового контролю за виконанням рішень загальношкільних зборів (конференцій) з цієї проблеми.

Координатор (педагог-організатор) діяльності учнівського самоврядування за сприяння адміністрації школи спільно з педагогічним колективом створює умови для постійного пошуку цікавих форм організаторської роботи, вдосконалення методів роботи з учнівським активом, структури органів учнівського самоврядування, його моделі. У школі  здійснюється навчання педагогів-консультантів, які відповідають за надання методичної допомоги органам учнівського самоврядування, учням-лідерам, учням-волонтерам, класним керівникам з проблеми організації цікавих справ, акцій, навчання учнівського активу тощо.

Після проведення класних зборів і розподіл доручень, оголошується вибори президента Учнівської Республіки. Згідно доручень у класі формуються відповідні міністерства та ради УР. Кожне міністерство обирає міністра на своїх засіданнях.

Відповідно складаються плани роботи Учнівської республіки, міністерств, ради міністрів та ради старост. Ведуться протоколи та матеріали виконаної роботи.

З учнівським самоврядуванням нашої школи використовуємо різні методи та форми роботи з позаурочної діяльності. А саме: брейн-ринги, тренінги, квести, флешмоби, зустрічі з цікавими людьми.

За ініціативи організації учнівського самоврядування «Учнівська республіка», при підтримці адміністрації були проведені  заходи:

• участь у благодійному ярмарку "Будьмо милосердними разом»" (жовтень 2017);
• участь у районному фестивалі дитячої творчості "Таврійський барво грай»" (березень 2018);
• трудовий десант "Зробимо шкільне подвір'я чистим" (жовтень 2017);
• акція “Збирай кришки на протези для воїнів” (листопад 2017 — травень 2018);
• акція «Маскувальна сітка» (листопад 2017 – травень 2018)
• акція “Солодощі для солдата” (прикордонникам м.Скадовськ) (жовтень 2017);
• виставка дитячих малюнків “Ми за мир у всьому світі” (грудень 2017);
• флешмоб до Дня Соборності України (січень 2018);
• флешмоб “Ми — Україна” (лютий 2018);
• благодійна акція “Від серця до серця” (лютий 2018).

Отже, робота органу учнівського самоврядування знаходиться на достатньому рівні, але потребує постійного удосконалення та залучення якомога більшої частини учнівської молоді. Саме цей аспект є визначальним при плануванні діяльності організації на наступний рік.

Пам’ятка!

1. Учнівське самоврядування ефективно функціонуватиме

за таких педагогічних умов:

• усвідомлення адміністрацією школи та кожним членом учительського та батьківського колективу педагогічних можливостей дієвого учнівського самоврядування;
• чіткий розподіл обов’язків між членами педагогічного колективу щодо надання необхідної допомоги учням у процесі організації різних справ;
• організація системи роботи органів учнівського самоврядування у межах школи (вимоги, пам’ятки, графіки навчання активу та проведення навчання у Школі організаторської майстерності, лідерів, вожатих, ігротехніків, ведучих, волонтерів тощо);
• організація органами учнівського самоврядування системи змагання (визначення видів діяльності, з яких організовується змагання, розробка умов та критеріїв оцінювання діяльності, забезпечення гласності засобами стінної преси, випуску бюлетенів, радіогазет тощо);
• розробка системи стимулювання, заохочення та нагородження класних колективів, творчих груп, органів учнівського самоврядування, учнів-лідерів, вчителів-консультантів тощо.

2. Технологія організації учнівського самоврядування:

1. Аналіз та оцінка реального стану організації учнівського самоврядування в школі, формування комплексу проблем. Яким є учнівське самоврядування сьогодні?
2. Аналіз реальних можливостей членів педагогічного колективу для організації консультативної роботи з органами учнівського самоврядування.
3. Вивчення досвіду участі учнів в організаторській діяльності.
4. Вивчення науково-методичної літератури з проблем організації учнівського самоврядування, про­ведення педагогічної ради, засідань методичних об’єднань класних керівників, учнівських зборів, кон­ференцій із цієї проблеми.
5. Розробка переліку ідей, вибір найбільш прогресивної і реалістичної ідеї («Яким сьогодні повинне бути учнівське самоврядування?»); розробка концепції ідеї («Чому так повинно бути?»); створення про­грами («Що, як і коли треба робити?»).
6. Розширення ролі учнівського самоврядування в житті школи в міру нагромадження дітьми орга­нізаторського досвіду.
7. Розробка системи заходів щодо забезпечення гласності роботи органів учнівського самоврядуван­ня.
8. Діагностика різних аспектів розвитку й функціонування моделі учнівського самоврядування, сис­тематичний моніторинг учнівської думки, створення на їх підставі нових підструктур (тимчасових фор­мувань, об’єднань, клубів за інтересами тощо).
9. Організація дійового контролю за виконанням рішень учнівського самоврядування.

3. Створення системи стимулювання творчого самовдосконалення лідерів учнівського самовряду­вання.
4. Практичні рекомендації класним керівникам.
5. Години спілкування з класним керівником.

1.  Година колективу. Розв’язуються актуальні проблеми життя загальношкільного і класного колективів, самоврядування, виконання спільних доручень. Підлягають обговоренню кожен учень, його роль і відносини в колективі, результати змагань, проведення вечорів і походів, спортивна робота. Завершується ухваленням рішення, побажаннями кожному члену колективу.

2.  Година знань і переконань. Поточні політичні події, нові явища в науці і мистецтві, світоглядні питання, загальні питання, питання етичного вибору і поведінки, права і етики.

3.  Година творчості. Організація творчої діяльності засобами самопізнання і самоутвердження, показ здатності вчитись, доброзичлива думка про результати творчості кожної дитини.

4.  Година праці. Оволодіння економічними і екологічними знаннями, розгляд і обговорення крихких питань загальнотеоретичного і практичного значення, а також практичних безпосередніх відносин в колективі, відносин хлопчиків та дівчат.

5.  Година турбування і уваги. Питання милосердя, комплекс агітаційно-масових заходів щодо охорони здоров’я і життя дітей, з техніки безпеки, санітарно-гігієнічних знань,  з цивільної оборони, з правил дорожнього руху тощо.

6.  Година сім’ї і вулиці. Досвід сімейного життя, узятий з літератури і знайомий дітям з життя видатних осіб, розповіді про життя своєї сім’ї, обговорення поведінки у дворі, на вулиці. Колективні дискусії і актуальні суперечки о проблемах вільного часу і проведення його у дворі, на вулиці, з ким дружать, в що грають, яка атмосфера і зміст відносин, хто на кого впливає, що роблять корисного (кому допомагають).

6. Поради консультантам учнівського самоврядування

1.   Самоврядування в школі, класі, творчому об'єднанні – це не проблема дітей, а педагогічна проблема, основними шляхами вирішення якої є:

• послідовне створення за допомогою органів учнівського самоврядування духовно-морального мікроклімату в шкільному колективі;
• реалізація та ствердження учнів у ролі відповідальних організаторів цікавого життя колективу;
• обговорення перспектив роботи учнівського колективу, планування та   організація його життєдіяльності;
• забезпечення простору для ініціативи, творчості, самодіяльності учнів на всіх етапах – від пошуку корисних справ та їх реалізації до підведення підсумків.

        2. Виховний ефект самоврядування залежить не стільки від його форм, скільки від дотримання  демократичних принципів. Справжній демократизм можливий за таких умов:

• активної дії такої форми демократії, як загальні збори;
• змінності лідерів учнівського самоврядування – всі почергово виконують функції як організаторів, так і виконавців;
• реального вибору активу будь-якого органу учнівського самоврядування на альтернативній основі;
• періодичної звітності виборного активу перед своїм колективом, широкої гласності його роботи;
• самостійного визначення учнями завдань, змісту та організаційних форм самоврядування;
• наділення учнів реальними правами та обов'язками.

3. Принцип    дії    педагога-консультанта    щодо    учнівського самоврядування акумульований у формулі: "Радь! Пропонуй! Показуй перспективи зростання! Зацікавлюй! Довіряй! Аналізуй! Давай дітям можливість виявити ініціативу! Але не "натискай"!"

Творче зростання дорослих і дітей в учнівському самоврядуванні забезпечується здатністю педагога бути неформальним лідером колективу.

7. Шляхи підвищення активності та ролі учнівського самоврядування.

1. Надання учням більшої самостійності в організації колективної творчої діяльності.

2. Активне залучення учнів до всіх сфер життя шкільного колективу.

3. Поєднання самодіяльності учнів з наданням допомоги дорослими.

4. Збагачення життєвих цілей і внутрішнього духовного світу кожного члена шкільного колективу шляхом виявлення та реалізації привабливих соціально-колективних ініціатив.

5.  Надання учням реальних прав та обов'язків.

6. Повага педагогів до самостійних думок представників і рішень органів учнівського самоврядування.

7.  Виявлення справжніх лідерів, залучення їх до активної громадської діяльності. Дотримання принципу: жодного підлеглого – всі організатори та відповідальні виконавці.

8. Кваліфікована, тактовна педагогічна допомога представникам учнівського активу.

9.  Розширення меж гласності учнівського самоврядування, відкритий характер роботи всіх органів учнівського самоврядування.

Важливим критерієм ефективності учнівського самоврядування є сформованість елементарного рівня організаційної культури учнів-лідерів (відповідальність, організованість, цілеспрямованість, емоційна єдність, дисциплінованість, багатий внутрішній духовний світ, потреба у творчості та виявленні ініціативи). Реалізація означеного завдання є можливою за умови визнання дорослими самоврядування як школи підготовки юних організаторів, управлінців, участі всіх членів колективу в обговоренні завдань; застосування практики переходу колективу від організації  простих справ до дедалі складніших з урахуванням творчих можливостей колективу; неприйняття рішення без обговорення всіх запропонованих учнями альтернатив.

       Підліткам потрібно доручати серйозні справи, адже громадська   інфантильність призводить до інтелектуальної обмеженості. Тому головним завданням учнівського самоврядування є виховання взаємин, які дозволяють особистості вже в підлітковому віці безпосередньо спілкуватися з суспільством, відчувати себе активним учасником громадського життя. З метою реалізації зазначеного вище завдання доцільно розробити заповіді учнів школи, враховуючи специфіку конкретного навчально-виховного процесу.